Бібліотеки Великокопанівської громади освоюють і впроваджують новітні інформаційні технології

 Пріоритетним напрямком бібліотек Великокопанівської громади є подальше освоєння й упровадження новітніх інформаційних  технологій. Ми живемо в добу, коли презентації перестали бути професійним полем піарників і медійників. Нам, бібліотекарям все частіше доводиться долучатися до цього складного мистецтва. Бібліотекарка Великокопанівської дитячої бібліотеки провела навчання для своїх колег «Секрети успішної презентації». Сучасна мультимедійна презентація  являє собою сполучення найрізноманітніших засобів подання інформації. Поєднання динамічного зображення, звуку та дизайнерської графіки значно збільшує сприйняття інформації. Використання презентацій у процесі заходів надає можливість чітко й доступно викласти матеріал і представити його в емоційно привабливій формі. Навчання було дуже цікавим, пізнавальним і  корисним.

 

У Великокопанівській громаді відзначили День українського добровольця

 

  14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Свято покликане вшанувати захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. З нагоди відзначення  цього свята у бібліотеці  відбулася     патріотична година «Вони були першими».  Захід відвідали учні 9-Б класу Великокопанівської ЗОШ. Бібліотекарка  учасникам  заходу нагадала про  події, які відбувалися на сході нашої країни та призвели до виникнення антитерористичної операції, переглянули відео присвячене відданості та патріотизму воїнів, які боронять кордони України.   Слава Україні!

День українського добровольця

 

 

14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Це свято людей, які за покликом власного серця стали на захист рідної Батьківщини та боронять її від загарбників.  Дата вибрана зовсім не випадково. Саме 14 березня 2014 року перші добровольці з Майдану Незалежності вирушили на тренувальну базу, що під Києвом, для формування першого українського добровольчого батальйону.  Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на першому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну  добровольчим   батальйонам.   Таке явище як «феномен добровольця» з давніх-давен притаманне українському народу. Найвідомішим прикладом та проявом цієї національної риси є Запорізька Січ –воєнізована структура.  Козаки століттями боронили Україну, захищаючи її від загарбників та ворогів. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. 

Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і у 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки.

Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни. Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави. В ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - спочатку пішли на майдани України, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. 

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушали на Схід. Загалом у воєнному конфлікті на сході України брали  участь майже  40 добровольчих  батальйонів.  Вони були першими, хто став на захист держави, коли ворог прийшов на нашу землю. Українські добровольці - це символ героїзму, патріотизму та відваги.

Кинули дивани, вимкнули новини

 І нові події створюють самі,

 Хлопці добровольці, ви прийдіть живими!

Хай минають кулі вас у цій війні.

Т. Г. Шевченко – український поет, художник, мислитель

 

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 р. – 10 березня 1861 р.) - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч, філософ, фольклорист, етнограф, історик. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуть мову, культуру та історію народу, а люди будуть щасливими.

Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій «Кобзар», у 1845 році - героїчно-романтична поема «Гайдамаки». В 1843-45 роках він написав цикл поезій «Три літа» (центральним твором якого є «Сон»), поему «Кавказ», послання «І мертвим, і живим…», поезії «Чигирине, Чигирине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові» та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу.   24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Шевченко був  заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати й малювати.  У 1857 р., завдяки клопотанням друзів, Тараса Шевченка звільнили з заслання. У 1858 р. він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції. Постійно проживати на батьківщині йому заборонили і зобов'язали виїхати до столиці.  Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл «В казематі». Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (1856-1858) та щоденникові записи «Журнал». В Україні у 1858 році Шевченко написав низку високих поетичних зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів цього періоду опубліковано в журналі «Основа» та альманасі «Хата». Тарас Григорович  є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів. У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних і російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.  Помер Тарас Григорович 10 березня 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні 1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева. Смерть Шевченка в розквіті творчих сил була величезною втратою не тільки для української літератури, а для всього вітчизняного письменства і визвольного руху. Та його поезія жила, діяла, поширювалася в списках російських та закордонних видань. З 60-х рр. XIX ст. з'являються перші закордонні праці про його життя і творчість та переклади творів різними мовами світу. Шевченкова поезія і після смерті поета залишається могутнім чинником українського літературного процесу. Важко переоцінити також роль Шевченкової спадщини в розвитку не тільки естетичної, а й соціальної і національної свідомості українського народу. Творчість Шевченка стала новим етапом у розвитку естетичного мислення українського народу. Вона визначила на десятиліття вперед дальший поступ української літератури (не тільки поезії, а й прози і драматургії), прискорила український літературний процес.  Традиційно до дня народження Тараса Григоровича Шевченка  бібліотека підготувала віртуальний огляд.  

Читаємо у Міжнародний жіночий день: книга про сильних жінок, чиї історії надихають світ

 

У сучасному світі майже чотири мільярди жінок та дівчат. Щодня мільйони з них роблять вчинки: сміливі, креативні, добрі, розумні сповнені сподівань. Представляємо вашій увазі буктрейлер до книги «ЇЇ історія. 50 жінок та дівчат, які змінили світ». За часи існування людства незліченна кількість жінок і дівчат  доклали великих та малих зусиль, щоб  залишити  свій слід та змінити майбутнє. У цій книзі висвітлюється життя 50 жінок та  дівчат, які  відмовилися  коритися правилам встановленим для них суспільством; чиї життя чи дії та слова можуть надихнути всіх нас на те, щоб зробити світ кращим.  Кожна історія  вражає та надихає. Гарного Вам читання.