Поема «Наймичка» написана в 1845 р. Вона увійшла до
збірки «Три літа» й належить до тих небагатьох творів, які опубліковані за
життя Т. Шевченка. Зробив це друг поета Пантелеймон Куліш у 1857 р. в другому
томі своїх «Записок о Южной Руси», коли Т. Шевченко був на засланні, а його
твори були під забороною. П. Куліш вигадав історію про те, що текст цього твору
знайшов в альбомі якоїсь панночки, отож прізвище автора не було вказано. Удруге
поему надруковано в «Кобзарі» 1860 р. Звідси — відлік її читацької популярності
донині. У творчості Т. Г. Шевченка багато уваги приділялось долі жінки: їх безправність, беззахисність,
трагізм долі — завжди хвилював поета. Можливо, тому, що рано пішла з життя його
матір, можливо, тому, що доля коханої Оксани тяжко зранила душу поета, можливо,
тому, що була тяжкою доля його сестер. У поемі "Наймичка", яку поет написав 1845 року,
розповідається про долю Ганни — матері, яка не в змозі виростити сама дитя,
підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути
біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.
Немає коментарів:
Дописати коментар